Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, країни Заходу посилили санкційні обмеження щодо неї. Російська влада Криму побачила в цьому нові можливості для анексованого півострова. Вони розраховували на прихід у регіон великого російського бізнесу, якому нібито «більше нічого втрачати». На четвертому році великої війни в Криму справді зросла різноманітність російських брендів. Але що не так із ними, розповідаємо у матеріалі «Крим.Реалії».
У 2023 році російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) був упевнений, що у «більшості російських підприємців зникнуть усі сумніви» щодо діяльності в Криму, враховуючи, що, за його словами, «всі мислимі й немислимі санкції вже й так запроваджено». Ці очікування справдилися лише частково. На Кримський півострів зайшли деякі компанії з РФ. Але великий російський бізнес, як і раніше, оминає його стороною.
«Шляхи обходу є, ми це робимо»
Першими під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну на Кримський півострів зайшли російські банки, які уникали цього з 2014 року.
Відділення «Сбербанку» відкрилися у різних кримських регіонах. Таке рішення було ухвалено банком на тлі нових жорстких санкцій з боку Європи та США, запроваджених у 2022 році. В умовах військових дій між Україною та РФ його функціонування і так обмежене територією Росії.
Почали працювати в Криму й інші російські банки, теж відрізані від світового ринку міжнародними санкціями. Наприклад, під брендом російського «ВТБ» працює підсанкційний від 2014 року банк РНКБ.
Розширилося у Криму і представництво російського фармацевтичного бізнесу. На Кримському півострові з'явилися аптеки російських брендів «Апрель», «Ригла» та «Здравсити».
У воєнних умовах кримчанам стали доступні російські сервіси доставок: Boxberry, Ozon та Wildberries. Щоправда, їхня діяльність там не цілком прозора.
«Не всі в курсі, як у Криму працюють санкції. У нас немає «Ozon» (російський сервіс інтернет-продажів – КР). У нас є пункт видачі без маркування, хоча за фірмовим стилем видно, що це «Ozon». Його тут нібито немає. У нас не можна замовляти (товари) з AliExpress. Але, зрозуміло, шляхи (обходу) є, ми це робимо», – розповідає російська блогеркаAlexandrova, яка живе у Криму.
Обходять обмеження іноземних маркетплейсів у Криму обманом – замовляють товари через VPN або фейкові поштові індекси, писали ранішеКрим.Реалії.
«Громадянин РФ у Криму виявляє, що виїхав за кордон»
Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, російська влада пообіцяла скасування мобільними операторами в Криму «національного роумінгу», який діяв у регіоні з 2014 року.
Але на практиці кримчани продовжують скаржитися на якість зв'язку. А в Севастополі і зовсім заявили про «дискримінацію» кримчан з боку російських операторів МТС, «Билайн» та «Мегафон», які не поспішали скасовувати роумінг у Криму.
«Федеральна антимонопольна служба вже попереджала МТС, «Билайн» і «Мегафон» про необхідність скасувати стягнення додаткової плати з абонентів, які перебувають на території Криму та Севастополя. Однак це попередження було проігноровано. Громадянин РФ, який приїхав до Криму чи Севастополя, виявляє, що він, всупереч своїм уявленням, запевненням держави та географічних карт, виїхав за кордон. Ображає такий підхід і жителів Севастополя та Криму. Зміцненню єдності країни він точно не сприяє», – пише севастопольське видання ForPost.
Під адміністративним тиском російської влади мобільні оператори цього року знову пообіцяли скасувати роумінг у Криму. Але й після цього роумінг скасований не був, стверджують російські ЗМІ.
За 11 років у російських реаліях на півострові не з'явилися і представництва російських мобільних операторів. Кримчани можуть купити російські сім-картки, але за сервісними послугами їм доводиться або їздити в Росію, або переплачувати місцевим посередникам.
«Рітейлерам у Криму не перспективно»
У Криму прогнозували появу великих федеральних торгових мереж «Пятерочка» і «Магнит». Але цього поки що не сталося.
Ростовська мережа продуктових магазинів «Ассорти» була єдиною, хто зайшов до Криму в 2014 році. Але ненадовго. Вже у 2019 році компанія почала скорочувати свої магазини, а потім і зовсім їх закрила.
Великий російський бізнес не вважає Крим перспективною територією, оскільки це занадто проблемна територія зі складною логістикою та невисокою виручкою, визнають місцеві експерти.
«Криму властива сезонність: влітку попит на товари величезний, а взимку досить скромний. Працювати рітейлерам влітку в Криму перспективно, а взимку складно», – пояснив кримським ЗМІ завкафедри державного та муніципального управління Інституту економіки та управління КФУ ім. В.І. Вернадського Андрій Вершицький.
Ще однією проблемою, за його словами, є дефіцит у Криму якісних торгових площ із великими парковками.
«Їмо кримський товар або запускаємо всіх»
У Криму навіть через десятиліття в російських реаліях сподіваються на захід російських торговельних мереж, очікуючи від них лояльних цін на продукти. У кримських і російських ЗМІ кілька місяців пишуть про ймовірність заходу на Кримський півострів російських рітейлерів «Пятерочка» та «Магнит». Але коли це трапиться, не знають навіть кримські чиновники.
«Сьогодні у нас ринок настільки наповнений кримськими торговельними мережами, що гострої потреби в забезпеченні продовольчими товарами населення немає. Так, розмови про те, що федеральні мережі зайдуть до Криму, є. Чи ухвалено рішення? Поки не ухвалено», – розповіла заступниця міністра промисловості та торгівлі російського уряду Криму Ірина Фролова на пресконференції в Сімферополі в жовтні.
При цьому російська влада Криму переконує, що гострої необхідності заходу російського бізнесу на півострів нібито немає.
«Ми повинні розуміти, що всі великі рітейлери законтрактовані не з кримським виробником. До нас хлине маса товарів не кримських – ми не дозавантажимо свої виробництва. Тут дуже тонка межа. Потрібно розуміти: ми їмо смачний якісний кримський товар чи запускаємо всіх інших», – заявив журналістам президент російської Торгово-промислової палати Криму Сергій Діюк.
Раніше продукти кримського виробництва справді були популярними серед кримчан. Але в російських реаліях вони значно подорожчали і більше не є доступними.
Сподівання на те, що економічна ситуація в Криму покращиться в російських реаліях, теж поки що не виправдалися. За офіційними даними РФ, у 2024 році Крим опинився в десятці аутсайдерів рейтингу доходів населення серед регіонів сусідньої Росії.
За межею бідності у Криму в 2024 році проживали 11,4% населення, зазначено в дослідженні.
Російська влада Криму на тлі цих невтішних показників продовжує заявляти про зростання економіки регіону. Але заяви ці суперечливі. З одного боку, чиновники запевняють, що Крим «рухається вперед, незважаючи на санкції та обмеження», а з іншого – заявляють про необхідність «домогтися скасування санкцій, які душать економіку».
