«Сховищ для всіх немає»: де в Криму рятуватися від обстрілів

Влада Росії анонсувала у своїй країні модернізацію та відновлення укриттів та бомбосховищ. В анексованому Криму це питання актуальне з огляду на регулярні удари по російських військових об'єктах на півострові. Але місцеві чиновники вже зараз попередили: для всіх сховищ не вистачить. Як рятуватися кримчанам під час війни, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.

Вибухи та «прильоти» фіксують у Криму з літа 2022 року. Вони стали наслідком повномасштабного вторгнення Росії на материкову частину України.

У Збройних силах України неодноразово заявляли, що їхніми цілями у Криму є російські військові об'єкти, розташовані на півострові.

Цього року почастішали обстріли військових об'єктів РФ у Криму безпілотниками. Звуки вибухів чули у різних регіонах півострів у ніч проти 13 червня. На тлі того, що відбувається в Криму, перевіряють укриття та бомбосховища.

Мільярди РФ кримчан не врятують?

Укриття та сховища цивільного захисту по всій Росії модернізують і відновлять за 155 мільярдів рублів, пообіцяв у травні глава МНС Росії Олександр Куренков.

У анексованому Криму профільні служби вже обстежили місця цивільного захисту, але вони розраховані не на всіх, хто живе на півострові.

«У нас із 2022 року проводиться робота по лінії сховищ та об'єктів цивільної оборони. Ми перевірили ці об'єкти. Їх у нас понад півтисячі. Вони необхідні та експлуатуються на тих об'єктах, на яких у воєнний час триває робота та які підпадають під категорування», – заявив заступник начальника кримського главку МНС РФ Олександр Зраєнко на брифінгу у Сімферополі.

Кримчанам, які не мають доступу до спеціальних бомбосховищ, влада рекомендує шукати укриття в «заглиблених приміщеннях», включаючи підвали в багатоквартирних будинках.

«Ці сховища пронумеровані, стоять на обліку. Завдання наше було – підготувати їх для того, щоб люди могли спуститися на тривалий час, коли звучить сирена. Завдання було очистити, підготувати, зробити освітлення. МНС Криму цим займається. Заглиблені приміщення, тобто підвальні і таке інше – це основний захист для громадян. Притулків для всіх не передбачено», – сказав він на прес-конференції у Сімферополі у травні.

Заглиблених приміщень, які можуть бути використані для укриття цивільного населення, у Криму понад 100 тисяч, повідомляли раніше у Міністерстві надзвичайних ситуацій російського уряду Криму. Їхня місткість становить понад 2,7 мільйона осіб, стверджують у відомстві.

Куди йти по тривозі

Російська влада Криму раніше оприлюднила списки укриттів, передбачених на випадок військових чи техногенних загроз. Згідно з цими офіційними даними, у кожному регіоні Криму їх сотні.

У Сімферополі зареєстровано 495 укриттів.

У разі небезпеки місцевим рекомендують ховатись у цокольних поверхах будівель, навіть якщо вони зайняті приватними об'єктами.

«З усіма власниками цокольних та підвальних приміщень у нас контакт налагоджений, всі розуміють, що у разі виникнення якоїсь ситуації вони мають ці приміщення відкрити, щоб мешканці могли в них сховатися. З тисячі будинків, які ми обійшли, ще не було жодного приватника, який би не підтвердив готовність відкрити приміщення», – заявляв журналістам заступник голови російської адміністрації Сімферополя Олександр Семенченко.

У Криму вперше за останні 32 роки було збудовано нові сховища, призначені для евакуації населення у разі будь-яких загроз, стверджує глава МНС Олексій Єрьоменко.

Протягом шести останніх років на півострові було збудовано та поставлено на облік п'ять нових сховищ, стверджує він, не уточнюючи, де вони знаходяться.

За його інформацією, всього в Криму 382 захисні споруди, з яких 140 – сховищ, 62 укриття та 180 протирадіаційні укриття.

«Готовність об'єктів цивільної оборони до прийому тих, що вкриваються від їх загальної кількості (382), становить 73% (у 2023 році – 64%)», – заявив Олексій Єрьоменко наприкінці 2024 року, наголосивши, що цей показник необхідно довести до 100%.

Бетон, мішки з піском та бункери

У більшості регіонів Криму, незважаючи на регулярні удари ЗСУ по військових об'єктах РФ, непомітно посилення заходів щодо цивільного захисту населення.

Найукріпленішим містом у Криму виглядає Севастополь, де найактивніше фіксують удари ЗСУ по військових об'єктах РФ.

У зв'язку з цими атаками підконтрольна Москві влада міста почала координувати з військовими РФ процес оповіщення населення з приводу повітряних атак. На початку червня чиновники Севастополя оголосили про введення двох додаткових сигналів оповіщення: «Морська небезпека!» і «Повітряна тривога та морська небезпека!». Це з загрозою атак надводними і морськими БЕКами (безекіпажними катерами – КР).

Загалом у місті діють чотири види тривоги: повітряна тривога, загроза балістики, морська небезпека, повітряна тривога та морська небезпека. Але часто сирени оповіщення не спрацьовують, бідкаються місцеві жителі.

Після атак на військові об'єкти РФ у місті з'явилися бетонні укриття. Їх почали закуповувати для громадських місць, включаючи пляжі.

Такі споруди можуть захистити від уламків ракет та дронів.

В решті міст Криму відмовилися встановлювати подібні укриття. Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов пояснив це бажанням «не робити непродуманих рішень, які не створять нічого, окрім паніки».

Тому кримчани створюють собі місця безпеки самостійно. Жителі Оленівки Чорноморського району, наприклад, самотужки обладнали на пляжі захисні споруди з мішків із піском, розраховані на кілька людей.

На тлі військових загроз у Криму з'явилися бізнес-пропозиції – збудувати бункер на замовлення, пишуть російські ЗМІ.

Підземні укриття обіцяють обладнати комунікаціями для тривалого перебування в них: артезіанською свердловиною, електроживленням, системою фільтрації повітря, м'якими ліжками, зоною для зберігання продуктів та приготування їжі, санвузлом та каналізацією. Коштуватиме це може від 500 тисяч до п'яти мільйонів рублів.

«Прелюдія серйозних дій»

Подбати про безпеку у зв'язку з посиленням ударів ЗСУ по російських військових об'єктах на півострові закликав мешканців Криму голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«До уваги мирних жителів Криму: часті удари по російських військових об'єктах у Криму, які останнім часом завдають Збройні сили України, можуть бути лише прелюдією більш серйозних дій. Відповідно, якщо ви живете близько до російських військових об'єктів, знайдіть можливість відселитися або іншим чином забезпечити свою та своїх рідних безпеку», – заявив він.

Російські військові об'єкти, які можуть становити небезпеку, позначені на інтерактивній карті Крим.Реалії. Вона допоможе допомогти жителям Криму зорієнтуватися та зрозуміти, чи може їм загрожувати небезпека. Триматися подалі від таких об'єктів рекомендує українська влада.

Детальні рекомендації для кримчан щодо заходів безпеки під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну оприлюднено Представництвом президента України в АРК.

Серед них – уникати військових об'єктів, забезпечити собі засоби зв'язку, запас медикаментів та укриття. Одна з ключових рекомендацій – не довіряти «брехливим заявам окупаційних адміністрацій» та самостійно подумати про свою безпеку.

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну підконтрольна Москві влада Криму переконувала, що мешканцям півострова «нічого не загрожує». Але згодом визнали, що не можуть гарантувати їм повну безпеку.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокуватидоступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2jpzw9atzli5g.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagramта ViberКрим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.