35 років тому в Криму вийшов перший номер незалежної кримськотатарської газети «Авдет» («Повернення»). Її поява ознаменувала масове повернення кримських татар до Криму після сталінської депортації. За ці роки газета висвітлювала важливі історичні події в Криму. Але з 2014 року видання зіткнулося з безпрецедентним тиском з боку Росії і змушене боротися за те, щоб зберегтися в російських реаліях.
Спочатку газета «Авдет» виходила двома мовами – кримськотатарською та російською. Вона висвітлювала життя в Криму і проблеми облаштування кримських татар на батьківщині.
Видання було створено активістами Організації кримськотатарського національного руху. Назву придумав лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Він озвучив її 1982 року – задовго до появи першого номера.
Значення кримськотатарського слова «авдет» якнайкраще відповідало процесу повернення кримських татар на батьківщину.
Редакція у тимчасовій будівлі і друкарські машинки
Перша редакція газети знаходилася в Бахчисараї: спочатку в будинку Сервера Керімова – політика і члена Курултаю кримськотатарського народу. Потім її перемістили в будинок заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова.
У нас на той момент ще не було ні офісу, ні будь-якого майна, тому все робили вдомаІльмі Умеров
Перші номери «Авдета» друкували в Ризі, макети газети передавали з кур'єрами поїздом до Латвії, оскільки місцева влада протидіяла кримськотатарській пресі в Криму.
«У нас на той момент ще не було ні офісу, ні будь-якого майна, тому все робили вдома. Кілька друкарських машинок, ручки, папір і журналісти. Перший номер ми зробили на півтора-два місяці пізніше, ніж планували. Але поступово вирівняли періодичність. З другого номера в нас з'явився комп'ютер. Макетувати ми тоді ще не вміли. Вирізали ножицями рядки і клеїли на аркуш паперу. Потім цей макет відправляли в Ригу, там нам друкували десять тисяч примірників і відправляли назад у Крим», – згадує Ільмі Умеров.
Уже після масового повернення кримських татар на півострів «Авдет» почали друкувати в Бахчисарайській друкарні, а редакція переїхала до Сімферополя.
До російської анексії Криму вона розташовувалася в будівлі фонду «Крим» у центрі Сімферополя, де був офіс Меджлісу кримськотатарського народу.
За словами Ільмі Умерова, газета на той момент хоч і публікувала новини, але «була ідеологічною».
У ті роки газета «Авдет» була впливовою і люди її любилиІльмі Умеров
«Авдет» висвітлював проблеми національного руху, кримських татар, писав про владу, як вона ставилася до кримськотатарського народу. Газета їх критикувала. Наприклад, у другому номері був малюнок, на якому одні тягнуть Крим у бік Керчі в Росію, а інші – у бік України. Невтямки нікому, що Крим – кримськотатарський. У ті роки газета «Авдет» була впливовою і люди її любили. Кримськотатарський національний рух був сконцентрований навколо «Авдета», – розповів він Крим.Реалії.
«Під тиском і напругою»
Після того, як Росія анексувала Крим у 2014 році, у газети почалися проблеми.
Через тиск російської влади на Меджліс «Авдет» позбувся офісу. Його журналісти змушені були працювати з дому. Згодом російська влада вилучила приміщення в будівлі «Фонду «Крим» у Сімферополі, а газету за доносом звинуватили в публікації «екстремістських матеріалів».
Газету «Авдет», як і інші кримські ЗМІ, зобов'язали пройти реєстрацію в Роскомнагляді. Але отримати її газета не змогла з формальних причин, як і багато інших кримських ЗМІ.
«Коли змінилася в Криму ситуація у зв'язку із захопленням російськими військами, ми почали відчувати сильніші, ніж за України, спроби тиску. З 2016 року перший наш сайт був заблокований. Ми створили інший. Після того, як Меджліс опинився під забороною в Росії, ми не змогли зареєструватися як ЗМІ. Ми намагалися, але нам не дали», – розповідав раніше головний редактор газети Шевкет Кайбуллаєв.
Незалежні ЗМІ не повинні ставати предметом залякування за те, що вони виконують свою роботуДунья Міятович
Встановлюючи бюрократичні перепони, російська влада «відсіювала» неугодні ЗМІ, що унеможливлювало їхню роботу на Кримському півострові.
На ситуацію навколо газети «Авдет» звертали увагу в ОБСЄ 2014 року.
«Ці неодноразові ворожі дії щодо представників ЗМІ в Криму мають припинитися. Незалежні ЗМІ не повинні ставати предметом залякування за те, що вони виконують свою роботу», – заявляла на той момент представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунья Міятович.
У МЗС РФ ці побоювання назвали надуманими і стверджували, що газета нібито «відмовляється працювати в рамках правового поля».
Щоб зберегтися без російської реєстрації, «Авдету» довелося скоротити тираж до 999 примірників. У такому разі російське законодавство дозволяє ЗМІ працювати без реєстрації.
До 2021 року газета виходила в друкованому вигляді для обмеженого кола передплатників. По суті, вона була самвидавом.
З 2021 року «Авдет» повністю перейшов в онлайн-формат. Робота в російських реаліях супроводжується «напруженими і тривожними почуттями», заявляв раніше Шевкет Кайбуллаєв.
«Газета ще стане в нагоді»
З редакції «Авдет» вийшли відомі кримськотатарські політики та громадські діячі. Серед них – нинішній посол України в Туреччині, колишній політв'язень Кремля Наріман Джелял. Він був кореспондентом газети на початку 2000-х років.
Саме тут я розвинув особистісні якості, сформував світоглядні та політичні поглядиНаріман Джелял
«Газета «Авдет» стала моєю альма-матер і на журналістській ниві, і в Кримськотатарському національному русі. Саме тут я почав працювати після закінчення навчання в університеті. Я отримав великий досвід, знайшов справжніх друзів, з якими зберіг теплі стосунки і сьогодні. Саме тут я розвинув особистісні якості, сформував світоглядні та політичні погляди, якими керуюся досі», – заявив він Крим.Реалії.
Перспективи газети «Авдет», як і всього кримськотатарського народу, в російських реаліях незрозумілі, вважають багато активістів національного руху.
Ільмі Умеров сподівається, що газета «ще стане в нагоді» після деокупації Криму, оскільки вона «має дуже велике значення». Але формат видання доведеться змінити, оскільки друковані газети «віджили своє», вважає він.
