В анексованому Криму найближчими роками планують накопичувати воду природних джерел для водозабезпечення регіону. Російська влада, яка раніше обіцяла глобальні проєкти для розв'язання цієї проблеми, тепер обмежується тільки створенням нових водосховищ. Але для цього пропонують почекати ще кілька років. Що відбувається, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Проблеми з водою загострилися в Криму після того, як влада України припинила постачання туди дніпровської води через російську анексію 2014 року. За цей час на Кримському півострові пережили жоден посушливий рік. У багатьох регіонах воду бачили по кілька годин на день навіть у розпал літа.
Цього року ситуація теж не проста. Під час курортного сезону Крим буде забезпечений питною водою лише на 60%, заявила голова комітету з екології та природних ресурсів російського парламенту Криму Світлана Шабельникова.
Вона також пообіцяла, що Південний берег Криму та інші курортні міста будуть «забезпечуватися питною водою безперебійно». Але що буде в некурортних регіонах, не уточнюється.
Вирішити цю проблему влада РФ за десятиліття змогла тільки силовим способом – на початку свого повномасштабного вторгнення в Україну. Але після того, як російські військові знищили дамбу Каховської ГЕС 2023 року, Крим остаточно втратив дніпровську воду. Регіон, як і раніше, живе в умовах вододефіциту. Але тепер уже без надії побачити її в найближчому майбутньому.
Води не буде
З 2014 року російська влада обіцяла безліч способів забезпечити Крим водою. Серед них були поставки прісної води з Росії тунелем на дні Чорного моря, опріснення морської води, штучні опади і видобуток прісної води з-під дна Чорного моря.
Усі ці проєкти глобальні та дороговартісні. Але в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну вирішити цю проблему вирішили простіше – за рахунок місцевих ресурсів.
Російська влада пообіцяла побудувати в Криму додаткові водосховища для акумулювання місцевих водних ресурсів. У Росводресурсах повідомляють про кілька майданчиків для майбутнього облаштування цих водойм.
Одне з них, за інформацією відомства, планують побудувати на річці Марта в Бахчисарайському районі. Там передбачається будівництво Мартовського водосховища на 6,5 мільйона кубометрів, призначеного для забезпечення водопостачання курортної Ялти та її околиць.
Друге водосховище об'ємом 8,5 мільйона кубометрів – для потреб Алушти – хочуть побудувати на річці Східний Улу-Узень біля селища Сонячногірське (Велика Алушта).
На початку червня місця під майбутніми водосховищами оглянув глава Федерального агентства водних ресурсів Дмитро Кирилов під час свого візиту на Кримський півострів.
Очікувати реалізації проекту російська влада пропонує кілька років.
«На сьогодні проєктні роботи стадії розроблення основних технічних рішень щодо обох водосховищ виконано на 70%. Початок будівництва заплановано на 2027 рік. Передбачається, що воно триватиме до 2030 року», – йдеться в повідомленні Росводресурсів.
Надія на Старокримську дамбу
Також російська влада планує капітальний ремонт гідротехнічних споруд Старокримського водосховища. Воно розташовується в Кіровському районі і наповнюється водами річки Чурюк-Су. Воно забезпечує питною водою і водою для зрошення сільгоспугідь кілька населених пунктів східного Криму.
Це водосховище не може бути повноцінним джерелом водопостачання, оскільки встановлена на ньому дамба перебуває в аварійному стані.
Влада РФ пропонує відремонтувати споруду, щоб оптимізувати роботу водосховища і підвищити якість і надійність водоподачі для питних і господарсько-побутових потреб населення Старого Криму і прилеглих населених пунктів.
«Перший етап капремонту водосховища заплановано на 2026-2027 роки. Буде виконано комплекс підготовчих робіт, проведено капремонт інженерних мереж і відновлення електропостачання, водолазні роботи. Також планується капітально відремонтувати греблю, верхній і нижній водоскиди», – заявляють у Росводресурсах.
Раніше російська влада Криму 2019 року анонсувала облаштування цілої низки водосховищ півострова. Частина цих планів припадала на 2023 і 2024 роки, коли чиновники хотіли ввести в експлуатацію водогони Ніжинського, Просторненського і Новогригорівського підземних водозаборів Північно-Кримського каналу, які становили систему водопостачання Східного Криму.
Але багато цих планів так і залишилися планами через повномасштабне вторгнення РФ в Україну, яке почалося.
Тепер усе, що пропонують у Криму, – збирати воду і сподіватися на погоду.
Вода забирає мільйони
В умовах відсутності альтернатив у Криму зайнялися облаштуванням місцевих джерел води. Понад 30 мільйонів рублів, за даними російського порталу держзакупівель, цьогоріч витратили на розчищення і руслорегулювання річки Мелек-Чесме та її притоки – річки Катерлез – на території Керчі та села Войкове Ленінського району.
Мелек-Чесме живить Керченський півострів. Іноді вона також стає джерелом проблем, виходячи з берегів.
Згідно з тендерною документацією, планується руслорегулювання на ділянці річки протяжністю 2,5 кілометра і прибирання сміття на всій ділянці річки Катарлез протяжністю 5,1 кілометр у Войковому.
Роботи з розчищення Мелек-Чесме і Катерлеза розраховані не тільки на нинішній, а й на найближчі роки. Але коли почнуться роботи, невідомо. Переможець тендера, згідно з документацією, відмовився укладати контракт.
Також за розчищення ділянок русла річки Салгир взялися в Сімферополі. На першому етапі на ці цілі витратять щонайменше дев'ять мільйонів рублів.
Салгир – найдовша річка в Криму. Вона протікає на території понад 200 кілометрів. Вона постачає водою центральні регіони Криму: Сімферополь і околиці, а також Сімферопольську ТЕЦ і аграрні підприємства в Сімферопольському і Красногвардійському (Курманському) районах.
Відсутність дніпровської води створює проблеми для багатьох сфер Криму, особливо для сільського господарства і промисловості.
Експерти, раніше опитані Крим.Реалії, запевняють: природних джерел води на півострові достатньо, щоб забезпечити потреби цивільного населення.
Додаткове навантаження на витрату води створюють за рахунок стрімкого збільшення жителів Криму через масове переселення туди росіян.
За десятиліття російської анексії Криму його населення, за різними даними, збільшилося майже на мільйон осіб – за рахунок тих, хто прибув туди із сусідньої Росії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокуватидоступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2jpzw9atzli5g.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagramта ViberКрим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
