Павло Казарін. Кримчанин. Журналіст. Вважає, що завдання публіцистики – впорядковувати хаос до стану смислів. Співпрацює з «Крим.Реалії», «Українською правдою», Liga.net, телеканалами ICTV та «24».
Коли в Росії говорять про те, що Донбас був приречений на війну з Києвом – це визнання того факту, що російські регіони приречені на війну з федеральним центром
Діалог між двома країнами нагадує математичну задачку. З пункту А в пункт Б вийшов поїзд зі швидкістю 60 км/год, назустріч йому виїхав поїзд зі швидкістю 50 км/год. Але в дорозі вони так і не зустрілися. Чому? Правильна відповідь – не судилося.
Міжнародні відносини в ідеалі нагадують математику – карбована вивіреність формулювань не дає підстав для різночитань. Є лінії, перетин яких у сучасному світі вважається абсолютно неприпустимим. Наприклад, анексія.
Хотів би дізнатися у колег з Криму – скільки критичних матеріалів про діяльність Аксьонова та Константинова вони підготували з моменту референдуму? Кому вдалося написати матеріал про корупційні скандали в оточенні Володимира Путіна? Чи зміг хтось покритикувати російського гаранта?
Донбас закрив саму можливість того, щоб проект «Новоросії» отримував нових адептів. Харків і Запоріжжя, Херсон і Одеса тепер отримали чітке уявлення про те, яка доля чекає будь-який український регіон, в який з гастролями приїде Ігор Стрєлков
Кремль сам позбавив Україну того розмаїття, з якого народжувалася багатовекторність останніх двох десятиліть. Позбавлена Криму і Донбасу, країна вперше за двадцять три роки вибрала собі парламент, в якому неможлива дискусія про те, яке саме місто є столицею України – Київ чи Москва
Україні доведеться будувати майбутнє з нуля. З фундаменту. Із забивання паль під цей самий фундамент. Росії також доведеться робити те саме. Просто вона поки ще цього не знає
Те, що відбувалося в Криму після березня цього року, підтверджує стару тезу – лояльність для Москви важливіша переконань
Може виявитися так, що жити без обставин, які пояснюють невдачі, буде складніше. Тому що виявиться, що в під'їздах пісяє не Ярош, лампочки б'є не СБУ, а хепі-енд – доля телевізійних ситкомів. Тільки змиритися з цим розумінням буде складніше, тому що звинувачувати більше буде нікого
Сергій Аксьонов закликав опонентів нової реальності «заспокоїтися» і в день голосування «з'їздити на рибалку». Півострів розслабився і приготувався отримувати задоволення
Сперечатися з адептами «Новоросії» складно – вони схожі на людей, які впевнені, що земля пласка. Навіть якось бентежить ця наївна віра в слонів і черепаху.
Якщо всі кримчани сприймаються Москвою як громадяни Росії, які тимчасово не встигли отримати російський паспорт, то ті, хто не згоден зі статус-кво, можуть отримати цей самий паспорт, а потім написати заяву на вихід з російського підданства...
На найближчих виборах Крим приречений вибирати все того ж безсмертного януковича. Який з маленької літери і в одне слово. Бо інституційний
Росія забрала в України Крим через кілька днів після перемоги Майдану. Того самого Майдану, цінності якого поділяла більшість кримських татар...
Міркування про минуле і майбутнє країни
Побиття студентів у центрі Києва стало для суспільства електрошоковою дефібриляцією – серце знову запрацювало і стало качати кров у коматозному організмі країни.
Все, що відбувається з країною – це болі народження нової спільності, яка полягатиме у спільних цінностях і баченні майбутнього
