Штрафи, арешти та кримінальні терміни. Їх застосовують в анексованому Криму за дискусії про Керченський міст, який став військовою ціллю під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Російські силовики розгорнули в Криму цілу систему антиекстремістських переслідувань, які правозахисники називають репресіями та «засобом залякування населення». Що відбувається, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Поки Крим анексований Росією, Керченський (Кримський) міст слугує основною логістичною артерією між ними. Перспективу його руйнування почали активно обговорювати після того, як РФ задіяла його в транспортуванні військових вантажів та особового складу своєї армії на український фронт.
Військова техніка РФ на Керченському мосту, 2022 рік
Долю Керченського мосту під час воєнних дій між Україною та РФ активно обговорюють світові медіа і політики, військові та активісти. Говорять про це і в Криму. Але там ця тема небажана для місцевої російської влади, за неї можна отримати кримінальний термін.
«Карають навіть за слова»
Думки про те, що Керченський міст слід зруйнувати, стали на півострові настільки масовими, що на них звернули увагу російські силовики. Крим захлиснула хвиля переслідувань за висловлювання про цей об'єкт.
Як правило, за подібні публічні висловлювання про Керченський міст російські силовики задіюють частину 2 статті 205.2 Кримінального кодексу РФ (публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, вчинені з використанням інтернету). Санкція статті передбачає покарання до п'яти років позбавлення волі.
Російські силовики регулярно затримують кримчан за такими звинуваченнями. Подібні приклади фіксують у різних регіонах півострова.
У липні російська прокуратура Криму затвердила обвинувальний висновок за такою статтею щодо 53-річного жителя Совєтського району. Його звинувачують у розміщенні коментарів у соцмережі із закликами зруйнувати Керченський міст.
Пожежа на Керченському мосту внаслідок операції Сил оборони України 8 жовтня 2022 року
Силовики також переслідують жителя Севастополя за заклики в телеграмі до ударів по Керченському мосту.
«Чоловік створив кілька акаунтів, з яких виправдовував атаки безпілотників на Москву, закликав і публічно схвалював ракетні нальоти на півострів», – йдеться у повідомленні силовиків.
За таким самим обвинуваченням раніше було затримано двох жителів Джанкойського району. До одного з них силовики прийшли в липні, а до другого – у вересні. Останній нібито адміністрував телеграм-канал із матеріалами, що виправдовують підрив Керченського мосту. Щодо обох порушено кримінальні справи.
«Так окупанти карають навіть за слова», – підкреслюють в українському Центрі національного спротиву.
Керченський міст, архівне фото
У вересні співробітники ФСБ затримали 22-річного жителя Севастополя за підозрою у закликах до терористичної діяльності та виправданні тероризму.
«Він у соцмережах закликав завдати ракетного удару по Кримському мосту, а також до насильницьких дій щодо громадян Росії. Використання акаунту з псевдонімом не допомогло», – заявили у кримському главку ФСБ.
У Кримськотатарському ресурсному центрі назвали це затримання незаконним і «рішуче засудили» його.
Російські силовики в Криму
Позиція обвинувачених невідома. Як і те, чи мають вони можливості для ефективного захисту в судах.
На тлі того, що відбувається, українські розробники створили гру Bridge Hunter, в якій гравці можуть знищити Керченський міст, використовуючи різні види озброєння. Гра доступна на платформі Steam і вже привернула увагу російських пропагандистських ресурсів. З цього випливає, що вона теж може бути підставою для переслідування кримчан.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Малюк: Керченський міст перетворився на «аварійну конструкцію» і більше не використовується для військової логістики«Під виглядом боротьби з екстремізмом – репресії»
Звинувачення в екстремізмі та тероризмі – поширена тактика тиску російської влади на неугодних, заявляють в українській правозахисній організації «Центр прав людини ZMINA».
Прикладом такої практики в організації назвали затримання у вересні 48-річного Миколи Семілетова із села Ізумрудного Джанкойського району за звинуваченням у закликах у соцмережах до «знищення Керченського мосту» та «вбивств росіян і політичних діячів». Стосовно нього порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 205.2 КК РФ («публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, вчинені з використанням інтернету») та частиною 2 статті 280 КК РФ («публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності»).
Позиція Миколи Семілетова у цій справі невідома.
Санкції цих статей передбачають великий штраф або позбавлення волі до п'яти-семи років. Позиція Миколи Семілетова у цій справі невідома.
Раніше українські правозахисники вже вивчали судову практику переслідувань за проукраїнські погляди в Криму і дійшли висновку, що боротьба з пропагандою нацизму та екстремізму використовується на окупованих територіях «як формальний привід і застосовується за будь-які прояви симпатій до України».
«Будь-які прояви української національної ідентичності, патріотизму чи спротиву окупації розглядаються російською владою як загроза «стабільності» та «безпеці». Навіть пісні Вєрки Сердючки. Під виглядом боротьби з екстремізмом окупаційна влада впроваджує репресії, спрямовані на залякування населення та його відмову від своїх патріотичних переконань», – стверджують в українській громадській організації «Кримський процес».
Російські правозахисники відносять переслідування за публікацію думок про долю Керченського мосту до «неправомірного застосування антиекстремістського законодавства» в Росії.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Навіщо Росії під час війни потрібен «сухопутний коридор» до Криму?«Окупація має ціну»
За допомогою Керченського мосту Росія забезпечує основні потреби Криму після його анексії у 2014 році, включно із транспортним сполученням.
Влада України неодноразово заявляла на міжнародних майданчиках, що збудований Кремлем в односторонньому порядку Керченський міст створює перешкоди для міжнародного судноплавства, а також є елементом екоциду на півострові.
Під час повномасштабного вторгнення в Україну Росія почала використовувати Керченський міст у військових цілях. Через нього вона перекидала свої війська та зброю в Херсонську і Запорізьку області, а згодом і в Курську область РФ до кордонів з українською Сумщиною.
Зважаючи на це, Сили оборони України називають цей мостовий перехід законною військовою ціллю. Вони тричі атакували його. Унаслідок цього Росії довелося переглянути підходи до своєї військової логістики.
Але навіть після атак ЗСУ Росія продовжувала використовувати Керченський міст для транспортування прихованих військових вантажів, заявляв у 2024 році голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
«У нас є інформація, що закриті автомобілі перевозили озброєння на територію Криму і, звичайно ж, їм просто нікуди подітися, оскільки удари були і по поромах, що перевозили військову техніку. Тому вони використовуватимуть міст із логістичною метою для продовження війни проти України», – стверджував він.
Військова техніка РФ на вулиці Керчі
Удари ЗСУ по Керченському мосту наближають деокупацію Кримського півострова, вважають у Представництві президента України в АРК.
«Кримський міст уже неодноразово ставав мішенню – і щоразу Росія бачить: окупація має ціну. Цей удар – не лише військовий сигнал, а й політичне нагадування: Крим – це Україна», – заявляють у відомстві.
У Представництві закликають Росію «негайно залишити півострів», інакше удари по Керченському мосту можуть повторюватися, «поки останній окупант не піде з української землі».
Російська влада скептично ставиться до перспективи деокупації Криму. Вона вважає півострів «невід'ємною частиною Росії» і обіцяє «належну відповідь» за «будь-які претензії» на нього.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Від мосту до нафтобази». Три роки українських атак на військові об'єкти РФ та їхні наслідки для Криму