Російську окупацію та подальшу анексію Криму в 2014 році курувала Друга служба ФСБ, заявив російським журналістам її ексспівробітник Олександр Федотов. За його словами, спецслужба не лише контролювала ситуацію в регіоні, але й організовувала «референдум» про статус Кримського півострова, невизнаний згодом Україною та країнами Заходу. Багато з розказаного суперечить заявам влади РФ і російської пропаганди про те, що анексія Криму була заснована на волевиявленні його жителів.
Олександр Федотов називає себе ексспівробітником Другої служби ФСБ. Зараз він живе за кордоном, куди переїхав після, як він стверджує, відставки зі спецслужби. Його верифікували журналісти російського проєкту The Insider, яким Олександр Федотов дав інтерв'ю.
Відомство, про яке він говорить, публічно не відреагувало на ці заяви, а також не підтвердило і не спростувало його причетність до ФСБ.
Будівля ФСБ на Луб'янці в Москві
Друга служба ФСБ відома в РФ як «таємна поліція», відповідальна за переслідування, зокрема, російських опозиціонерів, зазначає видання. У своїй розповіді її ексспівробітник згадує участь цієї служби в російській анексії Криму в 2014 році, про що раніше не було відомо.
Його слова спростовують твердження російської пропаганди та президента РФ Володимира Путіна про те, що більшість кримчан нібито щиро підтримували «приєднання півострова до Росії» і що саме їхня думка стала підставою для цього.
Зі слів ексспівробітника ФСБ, анексія Криму 2014 року була результатом спецоперації російських спецслужб і силовиків, а не вільного волевиявлення кримчан.
Секретний генерал і відрядження до Криму
Генерал-лейтенант із Другої служби ФСБ Олександр Тачко. Скріншот із YouTube-каналу The Insider
Під час Євромайдану до Криму відправляли співробітників Другої служби ФСБ на чолі з генерал-лейтенантом Олександром Тачком, який раніше «довів свою відданість» у Сирії, стверджує Олександр Федотов.
Олександр Тачко не згадується на офіційних ресурсах ФСБ. Але потрапив у кадр Чеченської державної ТРК під час представлення нового голови Управління ФСБ у Чечні в 2016 році.
Його перебування у Криму в 2014 році приховували всередині відомства, імітуючи його присутність на робочому місці в Москві, каже Олександр Федотов.
«Спочатку було завдання допомогти Януковичу (експрезиденту-втікачу України Віктору Януковичу – КР) впоратися з Майданом. Але коли всі вже зрозуміли, що Янукович не всидить, було ухвалено рішення, що ми забираємо Крим. Він (Олександр Тачко) перебував там із листопада 2013 року. Було три тривалі відрядження – приблизно по місяцю і довше. Після останнього відрядження «референдум» було проведено, і він повернувся», – розповів The Insider ексспівробітник ФСБ.
Генерал-лейтенант із Другої служби ФСБ Олександр Тачко (праворуч) під час представлення у Чечні нового очільника місцевого Управління ФСБ, березень 2016 року
«Найманці виганяли населення на «референдум»
За його словами, «референдум» про статус Криму організовували через «корумпованих співробітників» місцевих адміністрацій за допомогою «відомого кримінального діяча» Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов), а Олександр Тачко виконував «організаційно-контрольну функцію» в цьому процесі.
Про те, що Росія платила за лояльність Сергію Аксьонову, йдеться у ймовірних записах телефонних переговорів радника російського президента Сергія Глазьєва з тодішнім очільником російського Інституту країн СНД Костянтином Затуліним, які фігурували у справі про держзраду президента-втікача України Віктора Януковича. Голос Затуліна характеризує цю співпрацю так: «Ох*їти. Скільки годували...».
Російський глава Криму Сергій Аксьонов зі спеціальним представником Держдуми РФ з питань міграції та громадянства Костянтином Затуліним у Сімферополі, листопад 2023 року
Сергій Аксьонов на цю інформацію публічно не відреагував.
У «плівках Глазьєва» йшлося про фінансування владою РФ проросійських акцій у Криму та на Донбасі навесні 2014 року, а також про те, що на півострів надіслали на півострів «російських фахівців», які курували формування місцевих органів влади, підконтрольної Кремлю.
Вихідцем із Другої служби ФСБ Олександр Федотов називає і Ігоря Гіркіна-Стрєлкова, але той нібито пішов у відставку за пів року до російської анексії Криму.
Гіркін-Стрєлков раніше підтверджував, що брав участь у подіях «кримської весни» і заявляв, що голосування на «референдумі» у Криму не було добровільним.
Російські військові без розпізнавальних знаків (так звані «зелені чоловічки») у Перевальному під Сімферополем, 5 березня 2014 року
«Я не побачив, на жаль, жодної підтримки органів державної влади у Сімферополі, де я конкретно перебував. Не було їх. Депутатів збирали «ополченці», щоб загнати їх до зали, аби вони ухвалили (постанову про відставку уряду та призначення «референдуму» – КР). Що вже там говорити? Так, я був одним із командирів цих «ополченців». Я це все бачив на власні очі», – сказав він.
Про те, що кримчан і, в першу чергу, місцеву владу, примушували голосувати на «референдумі», говорить і Олександр Федотов.
«Учасники зведених полків «самооборони» Криму з місцевих жителів разом із найманцями, але не у формі Збройних сил РФ, по суті, виганяли населення на «референдум». Люди, як правило, хотіли бути подалі від цієї тематики, сидіти вдома. Тому що не зрозуміло, що буде завтра, і нікому ці зміни в такому вигляді не були потрібні. Якщо ми говоримо про те, що весь Крим хотів повернутися у «рідну гавань», то ні, це не так. Людям пояснювалося, що все одно Крим буде у складі Росії. Усіх, хто не проголосує, ми поставимо на окремий облік, що будуть наслідки, що треба йти голосувати», – розповідає він.
Проросійські активісти в Криму, весна 2014 року
Багато свідків тих подій пам'ятають, яку масовану пропаганду «референдуму» серед населення вели проросійські сили в Криму. Кримські вулиці були обвішані наочною рекламою, що закликала на голосування під загрозою війни. Такі ж відеоролики транслювало кримське телебачення, захоплене на той момент російськими силовиками.
Публічно російська влада та підконтрольні їй чиновники Криму запевняють, що «немає ні анексії, ні окупації Криму, а є вільний вибір вільних людей».
Президент РФ Володимир Путін стверджує, що рішення про анексію Криму було ухвалене за одну ніч у лютому 2014 року, коли Віктор Янукович втік з України, і це було продиктовано нібито бажанням місцевих жителів.
«Я поставив певні завдання, сказав, що та як ми повинні робити, але одразу ж наголосив, що ми робитимемо це лише в тому випадку, якщо будемо абсолютно переконані в тому, що цього хочуть самі люди, які живуть у Криму», – говорить Путін у фільмі «Крим. Шлях на ратьківщину» («Крым. Путь на родину»).
Чи існують документи з «референдуму»?
Чимало сумнівів та дискусій і навколо результатів російського «референдуму» у Криму в 2014 році. Влада України не визнає його. Таку ж позицію висловили влада Євросоюзу, більшість країн Європи та США, які запровадили санкції щодо російської влади Криму і самої Росії. З року в рік дію обмежувальних заходів продовжують, а також запроваджують нові на знак солідарності з Україною.
Російську анексію Криму засудили авторитетні міжнародні організації, включно з ООН, ОБСЄ, Радою Європи та іншими, ухваливши сотні документів із цього питання. Така їхня позиція залишається незмінною протягом 11 років, поки Росія де-факто контролює Кримський півострів.
У червні цього року спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив, що Крим готовий надати ООН «усі документи та докази законності проведення референдуму» в 2014 році. Які це докази, він не уточнив.
Жінка голосує на російському «референдумі» про статус Криму в березні 2014 року, архів
Згідно з протоколом комісії з проведення кримського «референдуму» в березні 2014 року, за «возз'єднання з Росією на правах суб'єкта Росії» проголосували 96,77% виборців, а з другого питання – 2,51% при явці 83,1% виборців.
«У Севастополі за входження до складу Росії проголосували 95,6%. Явка виборців досягла 89,5%», – йдеться у документі.
Але перевірити цю інформацію неможливо. Процес голосування та підрахунку голосів відбувався не публічно, без контролю з боку авторитетних міжнародних спостерігачів та в умовах військової окупації Криму.
Російські військові без розпізнавальних знаків захопили будівлю Ради міністрів Криму в Сімферополі у лютому 2014 року
Реальна явка виборців на кримському «референдумі» була на рівні 30%, стверджує національний лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
«Ми (Меджліс кримськотатарського народу – КР) вважали, що в «референдумі» взяли участь близько 30-35% населення. Але потім із достовірних джерел отримали точнішу цифру – 34,2%. Такий відсоток участі жителів у «референдумі» значився у секретному звіті ФСБ Криму своєму начальству в Москві. Кількома тижнями пізніше в Нью-Йорку колишній радник Путіна Андрій Ілларіонов на нашій зустрічі сказав, що в Кремлі розлючені нашим повідомленням про 34,2% учасників «референдуму», тому що ця цифра відповідає дійсності. У Москві всі знали, що кримчани проти приєднання до Росії, але з ними ніхто не рахувався», – наголосив Мустафа Джемілєв в інтерв'ю Крим.Реалії у 2023 році.
Мустафа Джемілєв
Документів із кримського «референдуму» не існує, вважає ексспівробітник «Другої служби ФСБ» Олександр Федотов. В іншому випадку вони, на думку екссиловика, можуть стати «крахом усього» для Володимира Путіна.
«Особливого документообігу не було через те, що ніхто не хоче, аби цей «референдум» згодом був визнаний на підставі цих документів нелегітимним. Будь-яких документів намагалися уникати. У той період йшов великий документообіг із позначкою «Тільки особисто». Що було всередині конверта, ніхто не знає, тому що ніхто не має права розкривати його, крім того, кому він адресований. Уявіть, що зараз з'явиться людина, яка покаже документи про організацію «референдуму» в Криму. Для Путіна це буде просто фіаско, крах усього. Ця людина і документ від початку виключалися. Діяло «хребетне» право (неформальні домовленості – КР) за засекреченим зв'язком, правило особистих зустрічей», – говорить він.
Політична реклама «Крим із Росією назавжди!» у Сімферополі під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну
Подальша окупація частини Донецької та Луганської областей, за словами Олександра Федотова, була потрібна Росії для того, щоб не дати можливості владі України «одразу розпочати» вирішення питання деокупації Криму.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Свідки заперечують чесність «референдуму» 2014 року в Криму